Сучасна обсерваторія – провідна астрономічна установа України, де проводяться дослідження Сонця, планет, супутників, астероїдів, комет і зірок. З’явилася вона далекого 1808 року, і досі є одним з небагатьох приуніверситетських закладів, похвалитися яким може не кожен класичний університет. За цей час каразінські учені здійснили багато наукових відкриттів – від пояснення, чому ми бачимо небо блакитним, до створення атласу зворотнього боку Місяця, такого вкрай необхідного в еру підкорення космосу. Імена каразінців носять понад 30 об’єктів Сонячної системи, є навіть астероїд «Харківунівер», відкритий американським астрономом.
Наукові розвідки сучасників вражають не менше: виявлення досі невідомого виду хмар на Марсі, створення найповнішого й одного з найбільш точних каталогів положень і власних рухів зірок, вимірювання відхилень траєкторії планет тощо. Про все це, що значно полегшує подальше освоєння космосу, розповідають астрономи під час екскурсій. Завітавши до обсерваторії, можна також звірити час за сонячним годинником, у Музеї астрономії переглянути колекцію старовинних телескопів, геодезичних і астрономічних інструментів від ХІХ століття й донині, та колекцію метеоритів, до речі, одну з найбільших у Східній Європі.
Унікальний музей тим, що експозиція знаходиться на місці павільйону меридіанного кругу Репсольда і має підземний поверх, що дозволяє ознайомитись з влаштування конструкції цього телескопа і особливостями астрономічних спостережень. Вражає відвідувачів й картина світу на його стелі: тут можна роздивитись сузір’я з давнього атласу зоряного неба, асоціації з міфічними персонажами, явищами природи тощо.
Музей носить ім’я Миколи Барабашова – засновника харківської астрономії й колишнього ректора університету, який ще будучи його студентом, облаштував обсерваторію на даху одного з будинків міста.
«Дотягнутись до зірок» допоможуть телескопи, в які можна подивитися також і на сонячне чи місячне затемнення безпосередньо у місті або на спостережній станції у Чугуєві. До речі, там знаходиться когерентно-оптичний процессор зображень – унікальний прилад, розроблений каразінськими ученими, який моделює ситуацію у космосі, що дозволяє будувати космічні апарати, здатні проводити позаземні дослідження. Він, як радіотелескоп у Гайдарах – комплекс для дистанційного зондування навколоземного космічного простору іншої, радіофізичної, обсерваторії, також створений науковцями університету, є національним надбанням України. Останній досліджує поведінку небесних тіл задля безпеки землян і злагодженої роботи супутників.
Потрапити на екскурсію до музею та подивитися в телескоп на далекі планети можна за попередньою домовленістю. Тож приходь до астрономічної обсерваторії – зроби крок до зірок! Каразінський запрошує.
Контакт
Адреса: вул. Сумська, 35, Сад імені Т.Г. Шевченка, вхід зліва від головного корпусу університету