22 вересня 2026 року
Анастасія Рудич, аспірантка освітньо-наукової програми «Міжнародні економічні відносини», поділилася враженнями від участі у змішаній інтенсивній програмі «Глобалізаційні процеси та глобальні навички» в Університеті Павла Йозефа Шафарика в Кошицях (Словаччина).
«Участь у програмі стала для мене та нашої української команди переконливим підтвердженням того, що наука не має кордонів і що сьогодні міждисциплінарні відкриття мають особливу цінність.
Команда, яка сформувалася на період навчання, була по-справжньому інтернаціональною. Колега з Індонезії, який навчається в аспірантурі угорського університету, та аспірантка українського університету прогулювалися площею словацького міста, спілкуючись англійською мовою, яка для обох була іноземною. Хіба це не позитивний прояв глобалізації?
Найціннішими складниками програми стали змістовні й інформативні обговорення сутності глобалізаційних процесів та їхніх наслідків, перспектив глобальних ринків і динаміки пріоритетів. Мультикультурне середовище жодним чином не перешкоджало ефективній комунікації. Після висновків лектора ми зупинялися й обговорювали, як той чи інший феномен проявляється в наших країнах.
Іноді я ловила себе на думці, що ми розглядаємо той самий процес, проте кожен розуміє його по-своєму, оскільки сприймає інформацію крізь призму власного культурного, ідеологічного та життєвого досвіду.
Для мене як викладачки, яка лише починає свій професійний шлях, було дуже корисно ознайомитися з новими техніками роботи з аудиторією та форматами інтерактивних занять. Виявляється, на прикладі смартфона можна показати технологічні, економічні, ідеологічні та інші прояви глобалізації.
Університет Павла Йозефа Шафарика та викладачі, з якими ми провели ці насичені дні, виявили гостинність і створили для нас максимально комфортні умови. Кожен вечір після занять був присвячений неформальному спілкуванню учасників, знайомству з традиційною словацькою кухнею та архітектурою історичного центру Кошиць.
Найважче після завершення програми було прощатися з новими товаришами й казати: «Ми ще обов’язково побачимося. Пообіцяймо, що зустрінемося у вашому або моєму рідному місті».
Я вдячна Каразінському університету за можливість із гордістю розповідати про свою Alma Mater і бачити захоплення в очах іноземних колег, показуючи їм фотографії університету.
Вдячна адміністрації ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу», команда якого постійно заохочує студентів і аспірантів до участі в програмах академічної мобільності, а також своїй науковій керівниці Олені В’ячеславівні Хановій, яка мотивує мене продовжувати наукові пошуки.
Моя дружня порада студентам Інституту: не чекайте кращого часу для академічного обміну, подавайте свої кандидатури на конкурси. Такі ініціативи сприяють професійному й особистісному зростанню. Кілька слів «участь у програмі» вміщують ціле прожите життя».



Університет у соціальних мережах: