RSS FeedНовини

  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 660

20 травня 2014 року

Засідання з питань економічної складової регіонального розвитку України

Засідання з питань економічної складової регіонального розвитку України

У Каразінському університеті в рамках університетського форуму «Консолідація суспільства і децентралізація влади: моделі, перспективи, ризики» відбулося секційне засідання на тему: «Економічна складова регіонального розвитку України».

Зокрема, участь у заході взяли представники факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу —професор кафедри міжнародних економічних відносин, професор Олена Довгаль, заступник декана Андрій Гуслєв та аспірантка кафедри міжнародних економічних відносин Ольга Чичина.

Модераторами секції стали завідувач кафедри публічного адміністрування та регіональної економіки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, професор Наталя Гавкалова та завідувач кафедри фінансів і кредиту економічного факультету університету, професор Віктор Глущенко.

Учасники обговорили низку актуальних для України питань щодо побудови регіональної моделі соціально-економічного розвитку, адміністративного устрою, управління регіонами та розподілу між ними ресурсів; науковці охарактеризували ризики децентралізації та необхідні адміністративні реформи, інноваційний потенціал регіонів.

Окрім цього, було охарактеризовано банківську систему України. Зокрема доцент кафедри економічної теорії та фінансів Харкiвського регiонального iнституту державного управлiння Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України Микола Коваленко акцентував на необхідності створення та запровадження нових ефективних механізмів державного регулювання банківського сектору, розповів про типологію рівнів і форм корупції, що зараз існують, а також тенденції фінансової глобалізації.

Віктор Глущенко зазначив, що наразі ключовим напрямком реформування влади є її децентралізація — передача владних повноважень від центру територіальним громадам, надання їм права управляти фінансовим потенціалом та іншими сферами життя суспільства. За словами науковця, децентралізація повинна усунути регіональні диспропорції, недостатнє матеріально-фінансове забезпечення, низьку якість життя, нечіткість правового регулювання статусу територіальних громад і нерегулювання місцевого самоврядування, а також неефективне управління власністю територіальних громад.

Беручи до уваги міжнародний досвід, Олена Довгаль висловила свої зауваження з приводу децентралізації влади. Науковець акцентувала на тому, що реальний ефект децентралізації залежить від матеріальних, соціальних, економічних, політичних, можливостей країни та виокремила певні закономірності переходу унітарних держав до децентралізації: «Як правило, найбільш розвинені країни прагнуть до децентралізації, в той час як бідні країни, яким не вистачає можливостей, ресурсів і матеріальних умов, прагнуть сконцентрувати матеріальні ресурси в одному центрі. Децентралізація повинна супроводжуватися процесами демократизації та підвищення ефективності управління, зважаючи на це можна говорити про два аспекти децентралізації: перерозподіл повноважень влади від центру до місцевих органів управління та перехід з адміністративних на ринкові, неурядові структури здійснення повноважень в регіонах».

До позитивних чинників децентралізації влади науковці відносять, зокрема, транспарентність діяльності органів управління, підвищення якості й ефективності державних послуг, розширення можливостей оперативного регулювання змін, розподіл доходів і витрат за рівнями бюджетної системи. Також децентралізація частково вирішує проблему активного державного втручання у діяльність суб’єктів господарства і отримання бюджетних послуг мешканцями регіону.

У свою чергу, негативні наслідки бюджетної децентралізації можуть полягати у зростанні ризику порушення макроекономічної стійкості національної економіки та відтворювального процесу, поглиблення диференціації доходів, втрати керованості процесом територіального розвитку, а також — у нерівномірному ресурсному забезпеченні діяльності територіальних органів влади.